?

Log in

No account? Create an account
Говори української мови's Journal
 
[Most Recent Entries] [Calendar View] [Friends]

Below are the 20 most recent journal entries recorded in Говори української мови's LiveJournal:

[ << Previous 20 ]
Tuesday, January 3rd, 2012
9:59 pm
[haidamaka14]
ПалѢська калядка
Різдво

Сидять кравци да й на лавачцѢ

Приспів
Щодрий вечер!
Свєтий вечер!

Шиють вани залатиє ризи
Що краєчки на китаєчки.
Абрєзачки, да й на китаєчки.
Що в каньцѢ стала сидів Микола.
Галǒвку скланив, слізоньку ранив.
Що з тойѢ слези патекли ручаї.
А з тих ручайов стало озеро.
А в тǒм озерѢ сам Бог купався.
Сам Бог купавсе – перемивавсе.
Богородиця бережком ходить.
Господа Бога на вечеру просить.
Прийди, ГосподѢ, в нам на вечеру.
А в нас на вечери ангели кухарѢ.
Печуть пираги, кладуть на сталѢ
Ми ж сього хазяїна не зневажаєм.
З Свєтим вечерком поздоровляєм!

Записано 1986 року в с. Каменці, Чернівгівської обл.
За Н.Данилевська, М. Ткач. Перетик. 2001р.


PS
Буква Ѣ – дифтонг – іе, буква ǒ – дифтонг уо
Friday, April 29th, 2011
10:37 am
[kosyva]
Дзендзелівський Й. О. Українсько-західнослов'янські лексичні паралелі
Оцифрував книжку Йосипа Дзендзелівського "Українсько-західнослов'янські лексичні паралелі", в основу якої лягла докторська дисертація визначного славіста. (Нещодавно, до речі, відзначили 90-річчя з дня народження мовознавця.)

«У книзі на великому фактичному матеріалі з лексики діалектів та історичних пам'яток досліджуються контакти української мови з польською, словацькою, а частково з чеською і південнослов'янськими мовами. Застосовується метод накладання та зіставлення ареалівконтактуючих лексем, переглядаються визначення багатьох полонізмів і словакізмів в українській мові, встановлюються давніші ареали контактів на рівні діалектів».
 
Лінк на звантаження.
Friday, March 25th, 2011
4:24 pm
[macsolas]
Заран буду гварил о лемківскым языку
Ма ся одбыти Фестиваль языків и я там буду гварил о лемківскым языку. Тераз глядам ищы ріжны оповіданка-віршы по лемківскы, так от єм знашол з «Догасаючой ватры» Теодора Кузяка:

Дамскій ровер

Спіткали ся на дорозі Беньо и Гаскель, так ся привітали. Беньо быв ровенром, и то дамскым, што Гаскель зауважив, и ся го звідує:
- Виджу, же-с си набыв ровер, але пошто дамскій?
- Йой, то дост довга істория, - одповів Беньо.
- Довга – не довга, але мі єй оповідж, - поцєкавив ся Гаскель.
- То было так, - зачав Беньо. Стрітив єм в каверни Бетку, знаш тоту, што єй отец ма млин. Выпили зме каву и по погарі вина, то она гварит, жебы-м єй одпровадив домів, бо вечер, а сама боіт ся ити. – Но, чом бы ніт, прошу дуже. Запровадив єм єй під дім, а она гварит, жебы-м зашов до середины, бо родичів неє дома – поіхали до уйка на гостину. То єм зашов. Бетка зробила чай и поставила коняк.
Сідиме при столі и попиваме: раз чай, раз коняк, аж Бетка гварит: Йой Беню – як мі горячо! Но то здоймий сведер – гварю.
Зняла сведер, але за хвильку зас бесідує, же ій тепло.
- Но, здоймий блюзку.
Зняла и сідит лем в гальці, бо спідницю зняла скорше, же ани-м не зауважыв коли.
По якысім часі, зас нарікат, же ій горячо. Кый чорт, - думам, я сіджу в убраню и під краватом, а мі не горячо, то ій повідам:
- Та воз, и здоймий зо ся вшытко.
- И, што думаш?
Зошмарила вшытко што ищы мала на собі, так же зістала гола-голіцька – аж єм ся зачудував. А она смотрит на мя, смотрит, якоси так дивні, а потім повідат:
- Тепер, коханий Беню, бер што лем хочеш.
То ся роззерам всяди, але не было нич цікавого до взятя, аж як єм выходив з хыжы, то-м зауважив на ґанку тот ровер, то-м взяв.
Так тепер знаш юж, чого в мене дамскій ровер!
Monday, January 31st, 2011
11:56 am
[kostyantyn1979]
Замовляння при купівлі посуду
Здрастуйте!
Чи доводилося Вам, колеги, чути про діалектні замовляння, якими на півдні України, в Галичині, на Прикарпатті, в Карпатах та на Закарпатті супроводжувалося купівля нового посуду? Що робила господиня, коли купувала посуд на базарі чи в заїжджого гончаря або горшковоза? Особливо мене цікавлять обряди, пов’язані з необхідністю ввести у нову посудину для молока руку й намацати «пуп» на денці або просто пообертати, часто з замовлянням типу «Сметани – поки рукою дістану, а сиру до дна, а сироватки нема», «До половини сметани, до половини сиру, а сироватки нима, бо з’їст дурна».
Був би дуже вдячний за інформацію з усіх цих питань.
Заздалегідь дякую. Прошу вибачення за те, що запит не надто стосується загальної теми спільноти, але її читає багато людей, що працюють із фольклором.

Current Mood: bitchy
Saturday, January 1st, 2011
7:38 pm
[app_s]
Ось постўйте ж лиш
моя перша спроба адаптації

оригінал Киевская старина. — 1889. — Т.25. — №4. — С.196-199. http://litopys.org.ua/rizne/star03.htm
(записано в м.Веркіївка Ніжинського повіту, адаптовано до говору с.Орлівка - кілометрів 30 на пн-зх)
ў - читати як дифтонг уа (а - майже непомітно)

Read more...Collapse )
Wednesday, December 15th, 2010
7:10 pm
[kostyantyn1979]
Обряди з посудом і замовляння
Здрастуйте!
Чи доводилося Вам, колеги, чути про обряди, якими на півдні України, в Галичині, на Прикарпатті, в Карпатах та на Закарпатті супроводжувалося введення у господарство нового посуду? Що робила господиня, коли купувала посуд на базарі чи в заїжджого гончаря або горшковоза? Особливо мене цікавлять обряди, пов’язані з необхідністю ввести у нову посудину для молока руку й намацати «пуп» на денці або просто пообертати, часто з замовлянням.
Був би дуже вдячний за інформацію з усіх цих питань.
Заздалегідь дякую.

Current Mood: apathetic
Friday, December 10th, 2010
5:17 pm
[haidamaka14]
Слобідська Україна

Слобідська Україна





Володимир Маслійчук



У книзі в науково-популярному стилі йдеться про колонізаційний рух українців на схід у XVII- XVIII ст. й про утворення Слобідської України. З'ясовано умови колонізації краю, простежено особливості заселення Слобожанщини, визначено її межі, описано заснування слобідських міст, сіл, монастирів, специфіку повсякденного життя на цій території, у тому числі міжетнічні контакти українців з росіянами й татарами. Для всіх, хто цікавиться українською історією.
Wednesday, August 18th, 2010
5:02 pm
[haidamaka14]
9:36 am
[kostyantyn1979]
Шукаю статтю
Розшукую статтю
Чучка П.П. Слов’янський зоонім VI століття // Питання історичної ономастики України. – Київ: Наукова думка, 1994. – С. 248-254.
Буду дуже вдячний за скан.
Tuesday, August 17th, 2010
12:17 am
[fofka]
Говорить бабуся з села Шкнева Поліського р-ну Київської обл.
(35 км від Чорнобиля)


ЗІ
А чи не пора в спільноті запровадити теги?
Monday, August 16th, 2010
11:26 am
[oles_maslak]
Вирішив викласти тут невеличкий запис із фестивалю гумору у берестейському селі Спорово. Цей специфічний колгоспний "гумор" мені видався аж надто пласким і "сальним".  Але все ж наведений фрагмент дає уявлення про мову, якою поки що розмовляють у селах поліської частини Берестейщини. Хоча, звісно, старі бабусі розмовляють більш чистою говіркою, діти/підлітки/молодь - чистою російською. А цей відеоролик є прикладом мови, якою в побуті і розмовах між собою користується середнє покоління поліщуків...
відео з пласким колгоспним "гумором"Collapse )
Friday, August 13th, 2010
9:28 am
[kostyantyn1979]
У говірці одного села з Наддністрянщини є слово ГАПСИВИЙ "жадібний".
Чи знає хтось його відповідники в інших українських діялектах?
Wednesday, August 4th, 2010
8:24 pm
[olena14]
НА ДНІ ОЗЕРА - оповідка гуцульською говіркою

НА ДНІ ОЗЕРА
Підготував Тарас ПРОХАСЬКО

Вашій увазі пропонується скорочене оповідання Петра Шекерика-Дониківа, написане мовою, якою розмовляли гуцули ще перед першою світовою війною. Вже у двадцятих роках минулого століття, коли Гуцульщина перестала бути замкнутою територією, у цій мові відбулися значні зміни, які тривають і до сьогодні. Однак, незважаючи на усі модернізації та катаклізми, первинна гуцульська лексика є такою ж уживаною, як і сто років тому.
Read more...Collapse )==== 1. ====
Шо за газда великий та славний сидів отам на ріжи (на поляні) пид Синицями. Боже, воле твоя велика. Чього в него ни було. Хіба лишь потєчого (пташиного) молока їму бракло, а бирше бигме нічього. Всего мав достатком, тай уже — лишь би жити, нічим си ни журити. Шо за коні в него були, Господи. Таке то файне та буйне, а шо воливні та коров, а вивцям та козини й рахунку ни було.
Єку вже вин мав жиночьку, то годі їй суда тепер и пари найти. Такє то чюкітне (охоче), веселе, єкес гардешисте (горде), шо но. Аби сам сєтец (святий) їй уздрів, то шье би їй мусив полюбити. Відий (мабуть) забув би бідник за ключі вид царства, єк каже приповидка наша. Кажу вам, шо аби сто пар постолив зидрав, то би других таких не спарував. Шовже вам Андрійчик ни подуфалий (вдатний) був, ийде. Таке то гонорове було. Бувало єк си вивберає (одягнеться), то аби єкій миндрий (мудрий) опришок, то ни годен добічі до него ніколи в світі. Вберет си в кресаню (капелюх) з блєхами, в порошниці, за ременем пистолєта жирова ні (інкрустовані), в ремени ножі насажувані, через плечьа кріз (рушниця), в руках бартка (топірець), а ретьизки (ланцюжки) лиш поцоркуют, бувало єк де йде. А їго жинка Катеринка, єк сми вже перше казав, то таке ціле чюдо було до вборив. А єк си вни любили обоє, то вже ни можу вам навіть и казати.
Далі.....Collapse )
Monday, June 7th, 2010
5:10 pm
[app_s]
-ія
підкажіть, а в якій місцевості говорять - ія замість - іа чи - 'я  - варіянт, соціялізм ітд?

я зустрічав тільки варнт, вариянт, соцялізм ітп
Saturday, May 1st, 2010
3:33 am
[app_s]
Поліський алфавіт
потрібні поради.

вступ:
Хочу дооформити історію сіл по лінії чернігівських предків. Зараз це в такому вигляді (тексти  - компіляції місцевих краєзнавців, фото - результати велоподорожей районом). Цей варіант вже для себе роздрукував,
Тепер планую відокремити чотири найближчі села, збільшити кількість  фото, а головне адаптувати текст до місцевої говірки. З адаптуванням пролеми немає, але є проблема з передачою звуків.

запитання:
чи хтось експерементував з алфавітом для подібних завдань?

як мінімум треба записати  щось схоже на дифтонги "уа" та "іеи" (напр. піеич), в принципі це можна було б зробити звичаним Ў та ять-ем, але хотілось би чогось більш універсального і перспективного - для тих же  "уі" ітд. 
Friday, April 30th, 2010
10:51 am
[sometrouble]
Трохи про українські говірки Нижнього Поволжя
Первым систематическое изучение украинских говоров Поволжья начал знаменитый впоследствии советский языковед, основатель школы изучения языков народов Сибири А.П. Дульзон. Он родился 9 февраля 1900 года в немецкой колонии в 77 верстах от Саратова. С 1926 года под руководством проф. Г. Дингеса молодой учёный в Центральном бюро по научному изучению диалектов Республики Немцев Поволжья возглавил работу по описанию украинских говоров. Под его руководством и при непосредственном участии собирались образцы диалектных текстов в селах Колышкино, Курнаевка Савинка, Салтово, Харьковка и др. Ученый делает попытку описать системы вокализма и консонантизма, коротко останавливается на описании диалектной морфологии. Read more...Collapse )
Thursday, November 12th, 2009
2:32 pm
[macsolas]
Про свиней по лемківскы
Як ґазда продавал ґазді паця

Єден ґазда продавал паця, а тот купец ся звідувал, ци добрі іст? Тот му повідал: «Добрі іст. Кєд лем маш кролі, так го выховаш!»

Потім знов приходит на каянку – цилі ся жаловати – до него, же му продал такє паця, што кролі іст. А він му одповіл: «А я ти не гварил – кєд маш кролі, так го выховаш!»

(здерто з книжкы "Про говор галицких Лемків", писовня - сучасна лемківска)
Saturday, October 17th, 2009
9:03 pm
[haidamaka14]
юзербари

Для тих, хто пише, хоче писать, вміє балакать гавуоркаю з над Десни, ось намалльовав такі юзербар :-)

Ставте не саромтесь
 

Saturday, September 5th, 2009
12:34 am
[haidamaka14]
с. Чорнотичі Сосницького району, Чернігівська область
Джерело: Говори української мови. Укладачі: С.Ф. Довгопол, А.М.Залеський, Н.П.Прилипко.
"Накова думка". Київ, 1977р.




Далі продовження і ще дві оповідкиCollapse )
12:06 am
[haidamaka14]
підляшуки
Бабусі з Північного Підляшшя (Польща)
[ << Previous 20 ]
About LiveJournal.com