Гайдамака, козак, Мамай

ПалѢська калядка

Різдво

Сидять кравци да й на лавачцѢ

Приспів
Щодрий вечер!
Свєтий вечер!

Шиють вани залатиє ризи
Що краєчки на китаєчки.
Абрєзачки, да й на китаєчки.
Що в каньцѢ стала сидів Микола.
Галǒвку скланив, слізоньку ранив.
Що з тойѢ слези патекли ручаї.
А з тих ручайов стало озеро.
А в тǒм озерѢ сам Бог купався.
Сам Бог купавсе – перемивавсе.
Богородиця бережком ходить.
Господа Бога на вечеру просить.
Прийди, ГосподѢ, в нам на вечеру.
А в нас на вечери ангели кухарѢ.
Печуть пираги, кладуть на сталѢ
Ми ж сього хазяїна не зневажаєм.
З Свєтим вечерком поздоровляєм!

Записано 1986 року в с. Каменці, Чернівгівської обл.
За Н.Данилевська, М. Ткач. Перетик. 2001р.


PS
Буква Ѣ – дифтонг – іе, буква ǒ – дифтонг уо

Дзендзелівський Й. О. Українсько-західнослов'янські лексичні паралелі

Оцифрував книжку Йосипа Дзендзелівського "Українсько-західнослов'янські лексичні паралелі", в основу якої лягла докторська дисертація визначного славіста. (Нещодавно, до речі, відзначили 90-річчя з дня народження мовознавця.)

«У книзі на великому фактичному матеріалі з лексики діалектів та історичних пам'яток досліджуються контакти української мови з польською, словацькою, а частково з чеською і південнослов'янськими мовами. Застосовується метод накладання та зіставлення ареалівконтактуючих лексем, переглядаються визначення багатьох полонізмів і словакізмів в українській мові, встановлюються давніші ареали контактів на рівні діалектів».
 
Лінк на звантаження.
ja

Заран буду гварил о лемківскым языку

Ма ся одбыти Фестиваль языків и я там буду гварил о лемківскым языку. Тераз глядам ищы ріжны оповіданка-віршы по лемківскы, так от єм знашол з «Догасаючой ватры» Теодора Кузяка:

Дамскій ровер

Спіткали ся на дорозі Беньо и Гаскель, так ся привітали. Беньо быв ровенром, и то дамскым, што Гаскель зауважив, и ся го звідує:
- Виджу, же-с си набыв ровер, але пошто дамскій?
- Йой, то дост довга істория, - одповів Беньо.
- Довга – не довга, але мі єй оповідж, - поцєкавив ся Гаскель.
- То было так, - зачав Беньо. Стрітив єм в каверни Бетку, знаш тоту, што єй отец ма млин. Выпили зме каву и по погарі вина, то она гварит, жебы-м єй одпровадив домів, бо вечер, а сама боіт ся ити. – Но, чом бы ніт, прошу дуже. Запровадив єм єй під дім, а она гварит, жебы-м зашов до середины, бо родичів неє дома – поіхали до уйка на гостину. То єм зашов. Бетка зробила чай и поставила коняк.
Сідиме при столі и попиваме: раз чай, раз коняк, аж Бетка гварит: Йой Беню – як мі горячо! Но то здоймий сведер – гварю.
Зняла сведер, але за хвильку зас бесідує, же ій тепло.
- Но, здоймий блюзку.
Зняла и сідит лем в гальці, бо спідницю зняла скорше, же ани-м не зауважыв коли.
По якысім часі, зас нарікат, же ій горячо. Кый чорт, - думам, я сіджу в убраню и під краватом, а мі не горячо, то ій повідам:
- Та воз, и здоймий зо ся вшытко.
- И, што думаш?
Зошмарила вшытко што ищы мала на собі, так же зістала гола-голіцька – аж єм ся зачудував. А она смотрит на мя, смотрит, якоси так дивні, а потім повідат:
- Тепер, коханий Беню, бер што лем хочеш.
То ся роззерам всяди, але не было нич цікавого до взятя, аж як єм выходив з хыжы, то-м зауважив на ґанку тот ровер, то-м взяв.
Так тепер знаш юж, чого в мене дамскій ровер!

Замовляння при купівлі посуду

Здрастуйте!
Чи доводилося Вам, колеги, чути про діалектні замовляння, якими на півдні України, в Галичині, на Прикарпатті, в Карпатах та на Закарпатті супроводжувалося купівля нового посуду? Що робила господиня, коли купувала посуд на базарі чи в заїжджого гончаря або горшковоза? Особливо мене цікавлять обряди, пов’язані з необхідністю ввести у нову посудину для молока руку й намацати «пуп» на денці або просто пообертати, часто з замовлянням типу «Сметани – поки рукою дістану, а сиру до дна, а сироватки нема», «До половини сметани, до половини сиру, а сироватки нима, бо з’їст дурна».
Був би дуже вдячний за інформацію з усіх цих питань.
Заздалегідь дякую. Прошу вибачення за те, що запит не надто стосується загальної теми спільноти, але її читає багато людей, що працюють із фольклором.
Чуні

Ось постўйте ж лиш

моя перша спроба адаптації

оригінал Киевская старина. — 1889. — Т.25. — №4. — С.196-199. http://litopys.org.ua/rizne/star03.htm
(записано в м.Веркіївка Ніжинського повіту, адаптовано до говору с.Орлівка - кілометрів 30 на пн-зх)
ў - читати як дифтонг уа (а - майже непомітно)

Read more...Collapse )

Обряди з посудом і замовляння

Здрастуйте!
Чи доводилося Вам, колеги, чути про обряди, якими на півдні України, в Галичині, на Прикарпатті, в Карпатах та на Закарпатті супроводжувалося введення у господарство нового посуду? Що робила господиня, коли купувала посуд на базарі чи в заїжджого гончаря або горшковоза? Особливо мене цікавлять обряди, пов’язані з необхідністю ввести у нову посудину для молока руку й намацати «пуп» на денці або просто пообертати, часто з замовлянням.
Був би дуже вдячний за інформацію з усіх цих питань.
Заздалегідь дякую.
Гайдамака, козак, Мамай

Слобідська Україна

Слобідська Україна





Володимир Маслійчук



У книзі в науково-популярному стилі йдеться про колонізаційний рух українців на схід у XVII- XVIII ст. й про утворення Слобідської України. З'ясовано умови колонізації краю, простежено особливості заселення Слобожанщини, визначено її межі, описано заснування слобідських міст, сіл, монастирів, специфіку повсякденного життя на цій території, у тому числі міжетнічні контакти українців з росіянами й татарами. Для всіх, хто цікавиться українською історією.

Шукаю статтю

Розшукую статтю
Чучка П.П. Слов’янський зоонім VI століття // Питання історичної ономастики України. – Київ: Наукова думка, 1994. – С. 248-254.
Буду дуже вдячний за скан.